Воскресіння тіл на останньому суді.
Раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося. (1Кор.15:52)
Правдою віри є те, що в останній день всі воскреснемо, однак не всі однаково, але згідно того, як жили на землі.
При останній сурмі душі праведних з’єднаються з тілами. Те воскресіння, як каже св. Павло, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа (Еф.4:13). Отримають почуття як найдосконаліше розвинуті, з яких кожний отримає особливу нагороду; що буде приоздоблена чотирма предметами: без терпіння, тонкі, швидкі, ясність. – Щасливий той, каже св. Альфонс, хто через умертвлення у земному житті стане гідним отримати колись для свого тіла ті привілеї, про які тепер навіть не можемо зрозуміти!
«Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося» (1Кор.15:51). Хоч всі, що почують голос Сина Божого, вийдуть із своїх гробів, але між ними буде велика різниця. «І вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд» (Иоан.5:29).
Є річ певна що всі воскреснемо, але чи будемо належати до числа вибраних чи відкинутих? Якщо хочемо належати до перших, конечно, згідно із словами Апостола, «щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям» (Рим.6:4). А те духовне воскресіння має полягати у зміні нашого поступання. Одним словом, як каже св. Павло: «А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога» (Кол.3:1).
Мій Ісусе найлюбіший, вірю у воскресіння тіл в останній день, оскільки Ти це об’явив. Господи! Через святе воскресіння Твоє вділи мені ласки, щоб тут на землі умертвляв своє тіло; вчини, щоб жив у чистоті і уникав усіх заборонених утіх, щоб потім міг славно воскреснути разом із вибраними. Люблю Тебе, Ісусе, мій Боже, люблю понад усе, з цілого серця. Жалію, що Тебе ображав; вчини, щоб завжди Тебе любив, а потім роби зі мною, що Тобі подобається. Солодке Серце Марії, будь моїм спасінням.
Розважання на всі дні цілого року з творів Св. Альфонса Марії Лігуорі. Том I. Зібрав О. Якуб Крістіні С. SS. R. Переклав з італійської О. Владислав Солдарський С. SS. R., Торунь 1935, с. 522-525.